Портал в режимі тестування та наповнення
Виступ посла України Ігоря Кизима на відкритті міжнародного наукового круглого столу «Діяльність П.С.Орлика (1672 – 1742) і правова думка в Європі першої половини ХVIII ст. білорусько-українські культурно-освітницькі взаємозв’язки» Мінськ, 26 жовтня 2017
Опубліковано 26 жовтня 2017 року о 14:20

Глыбокапаважаны прэзідыум!

 Шаноўны Вячаслаў Віктаравіч!

 Паважаныя беларускія і ўкраінскія навукоўцы!

Пані та панове ! 

Я ўдзячны Вам, паважаны Вячаслаў Віктаравіч, за прадстаўленую магчымасць упершыню за час нашага супрацоўніцтва з Інстытутам гісторыі Акадэміі навук Рэспублікі Беларусь выступіць перад удзельнікамі такога маштабнага мерапрыемства!

 У гэтым годзе спаўняецца 345 (трыста сорак пяць) гадоў з дня нараджэння вядомага гістарычнага, палітычнага і ваеннага дзеяча, надзвычай таленавітай асобы, дыпламата і аўтара першай у Еўропе дэмакратычнай канстытуцыі –  гетмана Украіны Піліпа Орліка. І я ўдзячны ўраду Рэспублікі Беларусь, кіраўніцтву Інстытута гісторыі, а таксама ўсім беларускім і ўкраінскім вучоным за арганізацыю міжнароднага круглага стала, прысвячанага жыццю і дзейнасці вядомага ўкраінскага гетмана і ураджэнца Беларусі – Піліпа Сцяпанавіча Орліка. 

          Шановні пані та панове ! 

Постать Гетьман Пилипа Орлика – великого сину білоруської землі та українського народу, посідає особливе місце серед поборників української національної ідеї не лише тому, що він являв собою цілком новий тип патріота, який у неймовірно тяжких умовах еміграції не полишав думки про відновлення самостійної української держави, але й тому, що йому чи не вперше вдалося піднести українську справу на справді європейський рівень й обстоювати її з такою правничою глибиною і обґрунтованістю.

Упродовж трьох десятиліть він енергійно й наполегливо працював над проблемою незалежності України і фактично над створенням західноєвропейської коаліції, яка б допомогла визволити Україну. Ще у ті роки Пилип Орлик намагався привернути увагу західноєвропейських монархів аби українське питання стало часткою політики європейських держав.

Чи не є це питання актуальним і для сучасної України? Безумовно є. І те що сьогодні, у справі протидій російської агресії Україні вдалося об’єднати більшість демократичних країн світу на захист свого суверенітету, територіальної цілісності і свободи, на мою думку, є певною заслугою Пилипа Орлика, наслідком реалізації його ідей та політичної спадщини. Відомий український історик Борис Крупницький зазначав, що, політика П.Орлика «була часом поплутана і скомплікована, але все ж таки можна помітити в ній, незважаючи на компроміси, викликані обставинами часу, провідну лінію. Безперечно, Орлик був видатним українським державником. На його прапорі була виписана незалежна й соборна Україна». Очевидно, що його енергійна та невтомна праця не могла залишитися безрезультативною. Вона зберегла нам традиції, створила певні зв'язки з Європою.

І сьогодні ми підтверджуємо, що місце України – в європейській сім’ї. Пройшовши через випробування майданів, українське суспільство, політична еліта України остаточно визначили основний вектор свого подальшого розвитку - повну інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур – а це означає шлях демократизації суспільства, проведення економічних реформ, забезпечення спроможності захистити свою незалежність та територіальну цілісність. 

          Шановні пані та панове ! 

Я не буду вдаватися до подробиць конституції Пилипа Орлика – «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» - , тим більше в такій поважній експертній аудиторії. Впевнений, що робота нашого «круглого столу», ваші дискусії, зустрічі нададуть нового імпульсу науковим дослідженням та популяризації спадщини Пилипа Орлика, її актуальності для сьогодення.

Хотів би лише зазначити, що невипадково вона одразу була прийнята урядами Швеції й Туреччини. І сьогодні цей документ вражає своєю актуальністю та високим правовим рівнем. Небезпідставно вважається, що конституція Пилипа Орлика на десятки років випередила ідеї Французької революції.

          Тридцять років Пилип Орлик мандрував Європою, за ці роки він зазнав злиднів, нестатків, переслідувань, однак неухильно та послідовно у тяжких умовах еміграції боровся за розбудову української держави. І ми справді маємо пишатися тим, що в історії українського та білоруського народів є така постать. 

          Дорогі друзі, мені надзвичайно приємно, що саме представники української громади в Білорусі віднайшли відомості про місце його народження й протягом останніх років докладали багатьох зусиль, щоб пам’ять про цю надзвичайну людину та його історичну спадщину була увічнена на його малій батьківщині. 

          Не можу, у цьому зв’язку, не висловити слів вдячності Голові громадської комісії з увічнення пам’яті П.Орлика, Галині Юхимівні Калюжній, котра у 2002 році першою ініціювала пошуки і відкрила шлях до села Косута, Вілейського району – місця, де народився Пилип Орлик. Протягом цих років Галина Юхимівна докладала чимало зусиль задля увічнення пам’яті українського гетьмана в Білорусі. Я сподіваюсь, що в майбутньому, завдяки нашим спільним зусиллям з білоруською стороною, ми увічнемо пам’ять цього славетного історичного діяча і тут в Мінську для того, щоб наступні покоління наших нащадків мали можливість прийти і вклонитися цій безперечно великій людині.  

         Високодостойна аудиторіє, в народі кажуть «друзі пізнаються у біді». Сьогодні український народ переживає непрості часи. Ми платимо непомірну ціну за право бути господарями у своєму домі, за право бути незалежною, суверенною державою. Однак, я впевнений, що ми – Українці – подолаємо всі перешкоди, оскільки сил до боротьби нам надає прагнення до свободи та підтримка справжніх друзів.

І користуючись цією нагодою, я хотів би щиро подякувати Президенту Республіки Білорусь О.Г.Лукашенку, Уряду Республіки Білорусь за їх виважену позицію щодо територіальної цілісності України, надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок російської агресії на Сході України, а також усьому дружньому Білоруському народу за підтримку Українського народу у нелегкі для нього часи.

Наші народи вже неодноразово успішно проходили іспит на дружбу, то ж нехай дружні відносини між нами лишаються на віки-вічні, а біда ніколи не приходить до наших осель.

Дозвольте побажати вам, паважаныя сябры, плённай працы, творчої наснаги та подальших успіхів у роботі та у всіх ваших починаннях! 

Дякую за увагу.

         

        

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux